Немає нічого кращого і простішого, ніж використання в своїх справах добре засвоєного та випробованного часом досвіду. Рух АА в Україні ще дуже молодий, і ми, як і усі початківці робимо багато помилок в своїй роботі. А потім докладаємо багато зусиль для їх подолання.
Насправді, все вже давно відпрацьовано та розроблено нашими попередниками, починаючи з самого Біла Вілсона. Це саме він розробив Дванадцять Традицій АА, які мали би захищати нас, від нас самих. Також традиції мали би дати максимальне сприяння для вільного розвитку груп АА та окремих членів цих груп.
Наприклад, розширена версія першої традиції стверджує наступне: «Кожен член Анонімних Алкоголіків є лише маленькою частиною великого цілого. АА мусить продовжувати існувати, інакше більшість з нас неминуче загине. Отже, наш спільний добробут стоїть на першому місці. Але особистий добробут йде одразу слід за ним». Гарна традиція, яка вказує, що поодинці нам не вижити. А тому потрібно усіма силами берегти нашу єдність, а не намагатись отримати «щось», за рахунок «когось».
Четверта традиція дає розуміння цих обставин в дещо розширеному вигляді: «Щодо власних справ, кожна група АА не повинна бути відповідальною перед жодною іншою владою окрім своєї власної (групової) свідомості. Але, коли її плани також стосуються добробуту сусідніх груп, то з цими групами слід порадитися. І жодна група, регіональний комітет чи особа не повинні робити нічого, що могло б істотно вплинути на АА у цілому, не порадившись з довіреними особами Ради загального обслуговування. У таких справах спільний добробут має першорядне значення». Ключовим словом у цій традиції є слово «порадитися». Власне, не сваритися, не звинувачувати, не вчиняти демарш, а порадитися.
До чого я процитував ці традиції? Мабуть для того, щоб зафіксувати в думці той факт, що не рада обслуговування керує рухом АА України, а кожен член групи АА зі всієї України делегує їй права через своїх представників. Це означає, що представники груп не висловлюють своє суб’єктивне бачення подій самостійно, а відстоюють ідеї, напрацьовані груповою свідомістю. Інакше, вся ця діяльність не матиме змісту і працювати не буде. А для того, щоб все відбувалося правильно, потрібно використовувати відповідні інструменти, не вигадуючи зайвого. Усе вже розроблено до нас.
Спочатку, організаційний комітет має формувати перелік питань до робочої конференції по обслуговуванню груп АА України. Ці питання повинні надійти на розгляд всіх груп АА. Кожна група має провести своє робоче засідання, опрацювати питання та висловити свої зауваження і пропозиції. Всі ці матеріали дають в руки делегатів від групи на робочі конференції певного регіону, який їх обслуговує. Кожен регіон скликає свою міні-конференцію, опрацьовує питання та передає свої напрацювання делегатам від певних комітетів і представнику від ради Регіону на робочу конференцію України. Озброєні директивами делегати відстоюють ідеї, сформовані груповою свідомістю членів груп АА. Тоді відбувається остаточне обговорення питань, проходить голосування та прийняття рішень. Ці рішення впливають на кожну групу АА, на кожного члена АА в Україні.
Приблизно за такою схемою все мало б відбуватись. Якщо цього не відбувається – це означає, що хтось неякісно виконує свою роботу на певних щаблях влади. Тобто, володіє інформацією, але не ділиться нею з іншими. Чи може хтось узурпувати владу при прийнятті рішень? Чи може хтось заборонити голосувати при прийнятті важливих рішень, чи блокувати голос Регіону? Безперечно, НІ! Адже, за кожним голосом стоять групи АА Регіону, члени цих груп та їх групова свідомість.
Для цього і існує друга традиція, яка говорить наступне: «Стосовно мети нашої групи є лише один найвищий авторитет – люблячий Бог, як Він може виразити Себе у нашій груповій свідомості». Тобто, лишень Бог може виступати найбільшим авторитетом. Ми, люди, – тільки виконавці Його волі, тому не маємо права узурпувати владу, в будь-якому вигляді, і підміняти собою Бога. Робоча конференція по обслуговуванню груп АА України не місце боротьби за владу і фінансові потоки. Це – місце переговорів і домовленостей, спрямованих на розвиток руху АА. А запобіжником від подібних дій мала б стати одна з концепцій для всесвітньої служби.
Дванадцята концепція говорить: «Загальні гарантії Конференції. У всіх своїх видах діяльності Конференція з загального обслуговування повинна дотримуватися духа Традицій АА, приділяючи велику увагу тому, щоб Конференція ніколи не стала місцем небезпечного багатства або влади; що достатні поточні фонди плюс достатні резерви повинні бути завбачливим фінансовим принципом; щоб жодного з членів Конференції не було поставлено на позицію з необмеженою владою над будь-ким іншим; що всі важливі рішення приймаються шляхом обговорення, голосування і, де це тільки можливо, зі значною одностайністю; що жодна дія Конференції жодним чином не є особисто каральною або такою, що провокує суспільні суперечки; що хоча Конференція може діяти для служби Анонімних Алкоголіків, вона ніколи не повинна здійснювати будь-які управлінські дії; і що подібно Товариству Анонімних Алкоголіків, якому вона служить, сама Конференція назавжди залишатиметься демократичною у думці і дії». Ці гарантії Конференції всесвітнього служіння можна сміливо застосовувати і для наших робочих конференцій з обслуговування. Адже, вони базуються на одних принципах, колись запропонованих Біллом Вілсоном. Мені здається, що перед кожним проведенням засіданням конференції з обслуговування потрібно зачитувати не лише Кроки і Традиції АА, а також Концепції АА. Тоді, можливо, засідання проходили в більш конструктивній обстановці, а рухом АА України справді керувала групова свідомість її членів.
Віктор К., група «Єдність», м. Івано-Франківськ